навколінці —
див. навколінки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навколінці —
НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Пастухи з ягнятком перед тим дитятком Навколінці припадають, Царя Бога вихваляють (з народної пісні); Гордій упав навколінці, натиснув на двері (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
навколінці —
Навко́лінці, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
навколінці —
НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Коп., Вибр., 1948, 248).
Словник української мови в 11 томах
навколінці —
Навколінці нар. = навколішки.
Словник української мови Грінченка