навколінці

навко́лінці

див. навколінки.

Значення в інших словниках

1. навколінці — навколі́нці прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. навколінці — НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Пастухи з ягнятком перед тим дитятком Навколінці припадають, Царя Бога вихваляють (з народної пісні); Гордій упав навколінці, натиснув на двері (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
3. навколінці — Навко́лінці, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. навколінці — НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Коп., Вибр., 1948, 248).  Словник української мови в 11 томах
5. навколінці — Навколінці нар. = навколішки.  Словник української мови Грінченка