навколішках —
НАВКО́ЛІШКАХ, розм. НАВКО́ЛЮШКАХ, присл. На колінах. Параскіца стояла навколішках і молилась (М. Коцюбинський); Малий Андрійко лазив навколюшках і вищипував біля стовбурів бур'янець (О. Донченко); [Другий монах:] Ти ж подивися, тут нема могили. Чому ж вона навколішках стоїть (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах
навколішках —
Навко́лішках, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
навколішках —
НАВКО́ЛІШКАХ, розм. НАВКО́ЛЮШКАХ, присл. На колінах. Параскіца стояла навколішках і молилась (Коцюб., І, 1955, 276); Перед нею [пічкою] навколішках стояла плечиста жінка і підкидала в вогонь дрібні березові дрова (Мур., Бук.
Словник української мови в 11 томах
навколішках —
Навко́лішках нар. На колѣняхъ. Навколішках Галя перед образами стоїть, як дитина, та гіркими плаче. Хата, 14.
Словник української мови Грінченка