навколішках
НАВКО́ЛІШКАХ, розм. НАВКО́ЛЮШКАХ, присл.
На колінах.
Параскіца стояла навколішках і молилась (М. Коцюбинський);
Малий Андрійко лазив навколюшках і вищипував біля стовбурів бур'янець (О. Донченко);
[Другий монах:] Ти ж подивися, тут нема могили. Чому ж вона навколішках стоїть (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)