навколінці

НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки.

Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Коп., Вибр., 1948, 248).

Значення в інших словниках

1. навколінці — навколі́нці прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. навколінці — див. навколінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навколінці — НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Пастухи з ягнятком перед тим дитятком Навколінці припадають, Царя Бога вихваляють (з народної пісні); Гордій упав навколінці, натиснув на двері (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
4. навколінці — Навко́лінці, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. навколінці — Навколінці нар. = навколішки.  Словник української мови Грінченка