навколінці
НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки.
Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Коп., Вибр., 1948, 248).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навколінці — навколі́нці прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- навколінці — див. навколінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навколінці — НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Пастухи з ягнятком перед тим дитятком Навколінці припадають, Царя Бога вихваляють (з народної пісні); Гордій упав навколінці, натиснув на двері (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
- навколінці — Навко́лінці, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навколінці — Навколінці нар. = навколішки. Словник української мови Грінченка