1. Словник української мови у 20 томах

навколінці

НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал.

Навколішки.

Пастухи з ягнятком перед тим дитятком Навколінці припадають, Царя Бога вихваляють (з народної пісні);

Гордій упав навколінці, натиснув на двері (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навколінці — навколі́нці прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. навколінці — див. навколінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навколінці — Навко́лінці, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. навколінці — НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Коп., Вибр., 1948, 248). Словник української мови в 11 томах
  5. навколінці — Навколінці нар. = навколішки. Словник української мови Грінченка