1. Словник української мови у 20 томах

навколінки

НАВКОЛІ́НКИ, присл., діал.

Навколішки.

Тоді тато з мамою заплакали, впали обоє навколінки і почали просити дочку (з казки);

[Бичок:] Опам'ятайся, від кого нам ховатись. Краще стала б навколінки та помолилась Богу (М. Кропивницький);

Він кинувсь цілувати татка, впав навколінки і знов зачав благати його, щоб він не читав далі (А. Кримський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навколінки — навколі́нки прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. навколінки — навколінці, присл., діал. Навколішки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навколінки — НАВКОЛІ́НКИ, присл., діал. Навколішки. [Бичок:] Опам’ятайся, від кого нам ховатись. Краще стала б навколінки та помолилась богу (Крон., І, 1958, 489). Словник української мови в 11 томах