Значення в інших словниках
-
навощений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навощити. || у знач. прикм. Навощена підлога.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
навощений —
НАВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до навощи́ти. Приклад був не полірований, лише навощений (М. Йогансен); Підлога була натерта фарбою й навощена до блиску (І. Багряний); Папір був добре зім'ятий і наче навощений (Ю. Логвин); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
навощений —
Наво́щений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
навощений —
НАВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навощи́ти; // У знач. прикм. Береста на Русі до винайдення паперу займала таке саме місце, як папірус у стародав-ньому Єгипті, навощені таблички у стародавньому Римі і т. ін. (Нариси стар. іст.
Словник української мови в 11 томах