Значення в інших словниках
-
навушник —
(у шапці) клапан; (телефонний) слухальце; ЖМ. шептун, стукач, ФІСКАЛ.
Словник синонімів Караванського
-
навушник —
-а, ч. 1》 перев. мн. навушники. Частина головного убору, яка закриває вуха. || Спеціальне пристосування, що прикриває вуха від морозу, вітру. 2》 перев. мн. Пристрій для слухання звукопередач, що прикладається до вух або надівається на них.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
навушник —
НАВУ́ШНИК, а, ч. 1. перев. мн. Частина головного убору, яка закриває вуха. Юра, насунувши навушники своєї незмінної кепки, ішов зі мною (М. Бажан); Підійшов невисокий кремезний чоловік у шапці з навушниками (В.
Словник української мови у 20 томах
-
навушник —
ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст.
Словник синонімів української мови
-
навушник —
НАВУ́ШНИК, а, ч. 1. перев. мн. Частина головного убору, яка закриває вуха. Підійшов невисокий кремезний чоловік у шапці з навушниками (Коз., Зол. грамота, 1939, 72); // Спеціальне пристосування, що прикриває вуха від морозу, вітру.
Словник української мови в 11 томах