Орфографічний словник української мови

навірчуватися

наві́рчуватися 1

дієслово недоконаного виду

нагвинчуватися

наві́рчуватися 2

дієслово недоконаного виду

просвердлюватися

наві́рчуватися 3

дієслово недоконаного виду

намотуватися

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. навірчуватися — I -ується, недок., навернутися, -вернеться і навертітися, -вертиться, док. 1》 Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися. 2》 тільки недок. пас. до навірчувати I. II -ується, недок. пас. до навірчувати II. III -ується, недок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навірчуватися — НАВІ́РЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., НАВЕРНУ́ТИСЯ, ве́рнеться і НАВЕРТІ́ТИСЯ, вертиться, док. 1. Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися. 2. тільки недок. Пас. до наві́рчувати¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. навірчуватися — НАВІ́РЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., НАВЕРНУ́ТИСЯ, ве́рнеться і НАВЕРТІ́ТИСЯ, вертиться, док. 1. Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися. 2. тільки недок. Пас. до наві́рчувати¹. НАВІ́РЧУВАТИСЯ², ується, недок. Пас.  Словник української мови в 11 томах