наголо —
присл. 1》 Вийнятий з піхов, в оголеному вигляді (про холодну зброю). 2》 Не залишаючи волосся, до шкіри (про стрижку, гоління). 3》 перен. Цілком, зовсім; поголовно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наголо —
НА́ГОЛО́, присл. 1. Зовсім без одягу. З обстриженими головами, З підрізаними пеленами Стояли хльорки наголо (І. Котляревський); // зі сл. роздягати, роздягатися. Догола, так, коли зовсім скидається одяг. Опівдні молодих троянівців покликали на медогляд.
Словник української мови у 20 томах
наголо —
На́голо́, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
наголо —
НА́ГОЛО́, присл. 1. Вийнятий з піхов, в оголеному вигляді (про холодну зброю). Піхви були залишені коноводові, і друзі виїхали на вихідні позиції з шаблями наголо (Руд.
Словник української мови в 11 томах
наголо —
Наголо́ нар. Всѣ совершенно. Жінки наголо всі цокотухи. Шевч. В мене тільки пара щупелят, а то все один уюн наголо. Сим. 150.
Словник української мови Грінченка