наголо

на́голо

присл.

1》 Вийнятий з піхов, в оголеному вигляді (про холодну зброю).

2》 Не залишаючи волосся, до шкіри (про стрижку, гоління).

3》 перен. Цілком, зовсім; поголовно.

Значення в інших словниках

1. наголо — на́голо́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наголо — пр., (- меч) напоготові; (стригти) під корінь; (все, всі) поголовно, геть чисто, начисто.  Словник синонімів Караванського
3. наголо — див. зовсім  Словник синонімів Вусика
4. наголо — НА́ГОЛО́, присл. 1. Зовсім без одягу. З обстриженими головами, З підрізаними пеленами Стояли хльорки наголо (І. Котляревський); // зі сл. роздягати, роздягатися. Догола, так, коли зовсім скидається одяг. Опівдні молодих троянівців покликали на медогляд.  Словник української мови у 20 томах
5. наголо — На́голо́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. наголо — НА́ГОЛО́, присл. 1. Вийнятий з піхов, в оголеному вигляді (про холодну зброю). Піхви були залишені коноводові, і друзі виїхали на вихідні позиції з шаблями наголо (Руд.  Словник української мови в 11 томах
7. наголо — Наголо́ нар. Всѣ совершенно. Жінки наголо всі цокотухи. Шевч. В мене тільки пара щупелят, а то все один уюн наголо. Сим. 150.  Словник української мови Грінченка