наголо
на́голо
присл.
1》 Вийнятий з піхов, в оголеному вигляді (про холодну зброю).
2》 Не залишаючи волосся, до шкіри (про стрижку, гоління).
3》 перен. Цілком, зовсім; поголовно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наголо — на́голо́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наголо — пр., (- меч) напоготові; (стригти) під корінь; (все, всі) поголовно, геть чисто, начисто. Словник синонімів Караванського
- наголо — див. зовсім Словник синонімів Вусика
- наголо — НА́ГОЛО́, присл. 1. Зовсім без одягу. З обстриженими головами, З підрізаними пеленами Стояли хльорки наголо (І. Котляревський); // зі сл. роздягати, роздягатися. Догола, так, коли зовсім скидається одяг. Опівдні молодих троянівців покликали на медогляд. Словник української мови у 20 томах
- наголо — На́голо́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наголо — НА́ГОЛО́, присл. 1. Вийнятий з піхов, в оголеному вигляді (про холодну зброю). Піхви були залишені коноводові, і друзі виїхали на вихідні позиції з шаблями наголо (Руд. Словник української мови в 11 томах
- наголо — Наголо́ нар. Всѣ совершенно. Жінки наголо всі цокотухи. Шевч. В мене тільки пара щупелят, а то все один уюн наголо. Сим. 150. Словник української мови Грінченка