нагострювати —
-юю, -юєш, недок., нагострити, -гострю, -гостриш, док., перех. Робити що-небудь гострим за допомогою точіння, клепання. Нагострити вуха — почати уважно прислуховуватися до чогось (розмови і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
нагострювати —
НАГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., що. Робити що-небудь гострим за допомогою точіння, клепання. Клепала [мати] косу, нагострювала її (В. Минко); Нагострили сокири дзвінкі ми, – То ж і бритва не завжди така (М.
Словник української мови у 20 томах
нагострювати —
гостри́ти (рідше точи́ти, наго́стрювати і т. ін.) ніж (меч, соки́ру тощо) на кого—що і без додатка, несхв. Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Т.
Фразеологічний словник української мови
нагострювати —
ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.
Словник синонімів української мови
нагострювати —
НАГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., перех. Робити що-небудь гострим за допомогою точіння, клепання.
Словник української мови в 11 томах