Орфографічний словник української мови

надокучно

надоку́чно

прислівник

надокучливо

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. надокучно — рідко. Присл. до надокучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надокучно — НАДОКУ́ЧНО, рідко. Присл. до надоку́чний. Як біль зубний, марудно й надокучно Спливає день (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. надокучно — НАДОКУ́ЧНО, рідко. Присл. до надоку́чний. Лежачи з бабусею на полу, я надокучно повторяв їй усе, що пам’ятав із книг (Горький, Дитинство, 1947, 136).  Словник української мови в 11 томах