надсилати —
[надзсиелатие] -айу, -айеиш
Орфоепічний словник української мови
надсилати —
-аю, -аєш, недок., надіслати, надішлю, надішлеш, док., перех. 1》 Доставляти, посилати що-небудь поштою або через когось; присилати. 2》 Відправляти кого-небудь кудись із певною метою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надсилати —
НАДСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІСЛА́ТИ, надішлю́, наді́шле́ш, док., що. 1. Відсилати, посилати що-небудь поштою або через когось; присилати.
Словник української мови у 20 томах
надсилати —
ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
надсилати —
НАДСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІСЛА́ТИ, надішлю́, надішлеш, док., перех. 1. Доставляти, посилати що-небудь поштою або через когось; присилати. Будь те ласкаві [до Франка] — прийміть участь у нашому Збірнику своєю працею і надсилайте матеріал (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
надсилати —
Надсила́ти, -ла́ю, -єш сов. в. надіслати, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость. Г. Барв. 410.
Словник української мови Грінченка