надібок —
-бка, ч., діал. 1》 Кусок деревини, пня. 2》 збірн. Господарські речі. 3》 мет. Виливанець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надібок —
НА́ДІБОК, бка, ч., діал. 1. Деревина, пеньок. Взимку надолужував [Карпо], корчовані надібки стягав геть (Іван Ле); Бере [Пригара] відра, простує до дров'яника. Кидає на землю надібок і зорить по схилу (І. Чендей). 2. збірн. Господарські речі.
Словник української мови у 20 томах
надібок —
МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
надібок —
НА́ДІБОК, бка, ч., діал. 1. Кусок деревини, пня. Взимку надолужував [Карпо], корчовані надібки стягав геть (Ле, Наливайко, 1957, 296). 2. збірн. Господарські речі.
Словник української мови в 11 томах
надібок —
Надібок, -бка м. 1) Кусокъ дерева или желѣза, годный въ дѣло. Мнж. 186. 2) Хозяйственныя принадлежности. надібок у піч. Никуда негодная вещь. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка