Орфографічний словник української мови

над'їжджати

над'їжджа́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. над'їжджати — -аю, -аєш і над'їздити, -диш, -дить, недок., над'їхати, над'їду, над'їдеш, док. Їдучи, прибувати куди-небудь (незабаром або на короткий відтинок часу). || Їдучи, наближатися до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. над'їжджати — НАД'ЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і НАД'ЇЗДИ́ТИ, ди́ш, ди́ть, недок., НАД'Ї́ХАТИ, над'ї́ду, над'ї́деш, док. Їдучи, прибувати куди-небудь (незабаром або на короткий відрізок часу). Сонце вже заходило. Ніхто не над'їжджав (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. над'їжджати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови