назагал —
НАЗАГА́Л, присл. Те саме, що взагалі́. – Постривай, Леонід, – спинив його Гамарник. – Нема потреби зачитувати весь твій список. Кажи назагал – скільки ми маємо бійців під гвинтівкою? (Ю. Смолич); Проза збагатилася цікавими творами.
Словник української мови у 20 томах