Орфографічний словник української мови

назводити

назво́дити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. назводити — -джу, -диш, док., перех. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. назводити — НАЗВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, чого. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь. У маєтку, біля загонів цілий натовп. Назводили люди худоби: корівки, вівці. Дехто з конякою (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. назводити — НАЗВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь. У маєтку, біля загонів цілий натовп. Позводили люди худоби: корівки, вівці. Дехто з конякою (Головко, І, 1957, 359).  Словник української мови в 11 томах