назводити

НАЗВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, чого.

Привести в одне місце велику кількість кого-небудь.

У маєтку, біля загонів цілий натовп. Назводили люди худоби: корівки, вівці. Дехто з конякою (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. назводити — назво́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. назводити — -джу, -диш, док., перех. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назводити — НАЗВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь. У маєтку, біля загонів цілий натовп. Позводили люди худоби: корівки, вівці. Дехто з конякою (Головко, І, 1957, 359).  Словник української мови в 11 томах