1. Словник української мови у 20 томах

назводити

НАЗВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, чого.

Привести в одне місце велику кількість кого-небудь.

У маєтку, біля загонів цілий натовп. Назводили люди худоби: корівки, вівці. Дехто з конякою (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назводити — назво́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. назводити — -джу, -диш, док., перех. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назводити — НАЗВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь. У маєтку, біля загонів цілий натовп. Позводили люди худоби: корівки, вівці. Дехто з конякою (Головко, І, 1957, 359). Словник української мови в 11 томах