назводити
назво́дити
-джу, -диш, док., перех.
Привести в одне місце велику кількість кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назводити — назво́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- назводити — НАЗВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, чого. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь. У маєтку, біля загонів цілий натовп. Назводили люди худоби: корівки, вівці. Дехто з конякою (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- назводити — НАЗВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Привести в одне місце велику кількість кого-небудь. У маєтку, біля загонів цілий натовп. Позводили люди худоби: корівки, вівці. Дехто з конякою (Головко, І, 1957, 359). Словник української мови в 11 томах