Орфографічний словник української мови

наздіймати

наздійма́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наздіймати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Зняти в якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наздіймати — НАЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Зняти в якій-небудь кількості. – А се ж яка в вас така велика каблучка на руці? У нас хлопці б зараз ізняли та собі б на люльки покришечки поробили. Що вони наздіймають у нас! (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  3. наздіймати — НАЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Зняти в якій-небудь кількості.  Словник української мови в 11 томах