наздіймати

НАЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Зняти в якій-небудь кількості.

– А се ж яка в вас така велика каблучка на руці? У нас хлопці б зараз ізняли та собі б на люльки покришечки поробили. Що вони наздіймають у нас! (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. наздіймати — наздійма́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наздіймати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Зняти в якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наздіймати — НАЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Зняти в якій-небудь кількості.  Словник української мови в 11 томах