назначати

назнача́ти 1

дієслово недоконаного виду

ставити позначки

назнача́ти 2

дієслово недоконаного виду

призначати

розм.

Значення в інших словниках

1. назначати — I -аю, -аєш і назначувати, -ую, -уєш, недок., назначити, -чу, -чиш, док., перех. Ставити позначки, відмітки на чому-небудь; значити, мітити. II -аю, -аєш, недок., назначити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Намічати строк, час чого-небудь; призначати. || Установлювати, визначати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. назначати — 1. призначувати, призначати, призначити, попризначувати, попризначати, настановлювати, настановити, понастановлювати, див. номінувати, намічати 2. це див. маркувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. назначати — НАЗНАЧА́ТИ¹, а́ю, а́єш і НАЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНА́ЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що. Ставити позначки, помітки на чому-небудь; значити, мітити. Отець Харитін назначав нігтем, доки прочитав, і дивився через книжку в вікно (І.  Словник української мови у 20 томах
4. назначати — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. назначати — НАЗНАЧА́ТИ¹, а́ю, а́єш і НАЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Ставити позначки, помітки на чому-небудь; значити, мітити. Отець Харитін назначав нігтем, доки прочитав, і дивився через книжку в вікно (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах