найменше —
[найменшеи] присл.
Орфоепічний словник української мови
найменше —
Присл. до найменший.
Великий тлумачний словник сучасної мови
найменше —
НАЙМЕ́НШЕ, НАЙМЕ́НШ, присл. 1. Менш за все, менш за інших; меншою мірою. Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере найменше (М. Коцюбинський); – Мати пшоняники пекла. Тільки скине з сковороди – летять, як у глинисько.
Словник української мови у 20 томах
найменше —
НАЙМЕ́НШЕ (при сл. зі знач. кількості — як позначення найменшої допустимої кількості кого-, чого-небудь), НЕ МЕНШ НІЖ (НЕ МЕ́НШЕ ЯК), ЩОНАЙМЕ́НШЕ, ЯКНАЙМЕ́НШЕ, МІ́НІМУМ, ПРИНА́ЙМНІ, ЯК МІ́НІМУМ.
Словник синонімів української мови
найменше —
Найме́нше, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)