найпаче

найпа́че

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. найпаче — присл., розм. Понад усе; найбільше, особливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. найпаче — НАЙПА́ЧЕ, присл., розм. Більш за все; найбільше, особливо. Найпаче пам'ятаю одну ніч. Через тиждень після того, як злягла я... (Панас Мирний); – Найпаче гнітить мене ця недуга. У рідному краю я її зборю (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах
3. найпаче — НАЙБІ́ЛЬШЕ (НАЙБІ́ЛЬШ рідше) (щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії), НАЙДУ́ЖЧЕ, НАЙСИЛЬНІ́ШЕ, ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил.  Словник синонімів української мови
4. найпаче — Найпа́че, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. найпаче — НАЙПА́ЧЕ, присл., розм. Більш за все; найбільше, особливо. Найпаче пам’ятаю одну ніч. Через тиждень після того, як злягла я… (Мирний, І, 1954, 92); — Найпаче гнітить мене ця недуга. У рідному краю я її зборю (Кочура, Зол. грамота, 1960, 447).  Словник української мови в 11 томах
6. найпаче — Найпаче нар. Наиболѣе, особенно, въ особенности. У нас сей год ярина хороша, а найпаче просо. Черк. у. Сим. 227.  Словник української мови Грінченка