найпаче
НАЙПА́ЧЕ, присл., розм. Більш за все; найбільше, особливо.
Найпаче пам’ятаю одну ніч. Через тиждень після того, як злягла я… (Мирний, І, 1954, 92);
— Найпаче гнітить мене ця недуга. У рідному краю я її зборю (Кочура, Зол. грамота, 1960, 447).
Словник української мови (СУМ-11)