найтяжче —
Присл. до найтяжчий. || у знач. присудк. сл. Про відчуття найбільшої ваги, найбільшого напруження, величезних зусиль.
Великий тлумачний словник сучасної мови
найтяжче —
НАЙТЯ́ЖЧЕ. Присл. до найтя́жчий. [Домаха:] Не так мені шкода самої себе, як шкода свого серця… [Карпо:] 3 серцем найтяжче порозумітись: неслухняне! (Крон.
Словник української мови в 11 томах