накернувати — Орфографічний словник української мови

накернувати — НАКЕРНУВА́ТИ див. наке́рнувати. НАКЕ́РНУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, техн. Розмічувати певну кількість деталей кернером. Розмічання за шаблоном полягає в тому, що на площину деталі накладають шаблон і обводять його контур, потім намічені риски накернують (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах