накернувати

НАКЕРНУВА́ТИ див. наке́рнувати.

НАКЕ́РНУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, техн.

Розмічувати певну кількість деталей кернером.

Розмічання за шаблоном полягає в тому, що на площину деталі накладають шаблон і обводять його контур, потім намічені риски накернують (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. накернувати — накернува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови