накладка — Орфографічний словник української мови

накладка — -и, ж. 1》 тільки накладка. Дія за знач. накласти, накладати. 2》 Предмет, який застосовується для накладання на що-небудь, прикривання, з'єднання і т. ін. чого-небудь. 3》 Помилка, недогляд, промах у роботі акторів, музикантів, співців і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
накладка — НА́КЛА́ДКА, и, ж. 1. Предмет або пристрій, який застосовується для накладання на що-небудь або прикривання, з'єднання і т. ін. чого-небудь. Він мало вірив, що оті гіпсові накладки, оте лежання в твердих лещатах дасть хворим якусь користь (Ю. Словник української мови у 20 томах
накладка — НА́КЛАДКА, и, ж. 1. тільки накла́дка. Дія за знач. накла́сти, наклада́ти. 2. Предмет, який застосовується для накладання на що-небудь, прикривання, з’єднання і т. ін. чого-небудь. Словник української мови в 11 томах