накуповувати —
-ую, -уєш і накупати, -аю, -аєш, недок., накупити, -куплю, -купиш; мн. накуплять; накупувати, -ую, -уєш, розм., накупляти, -яю, -яєш, док., перех. Купувати щось у якій-небудь кількості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
накуповувати —
НАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, рідко НАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. наку́плять; НАКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. НАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що, чого. Купувати в якій-небудь кількості. Накупали [люди] хліба, щоб було чим ..
Словник української мови у 20 томах
накуповувати —
КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
накуповувати —
Накупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
накуповувати —
НАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і НАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. наку́плять; НАКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм., НАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Купувати щось у якій-небудь кількості. Накупали [люди] хліба, щоб було чим.. посіяти (Кв.
Словник української мови в 11 томах
накуповувати —
Накупо́вувати, -вую, -єш гл. = накупати.
Словник української мови Грінченка