наложений —
НАЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до наложи́ти. В одному місці, мало не біля самої стіни, каміння було наложене стовпом сажнів на півтора (Б. Грінченко); Божеє клеймо, Наложене на нього, гнало геть Від нього всяку твар, усяку смерть (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах