наложений

НАЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до наложи́ти.

В одному місці, мало не біля самої стіни, каміння було наложене стовпом сажнів на півтора (Б. Грінченко);

Божеє клеймо, Наложене на нього, гнало геть Від нього всяку твар, усяку смерть (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)