Значення в інших словниках
-
намислити —
-лю, -лиш, док., перех., з інфін., із спол. що, розм. Те саме, що надумати (див. надумувати 1), 2)).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
намислити —
НАМИ́СЛИТИ див. нами́слювати.
Словник української мови у 20 томах
-
намислити —
ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
намислити —
Нами́слити, -ми́слю, -ми́слиш, -лять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
намислити —
НАМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех., з інфін., із спол. щ о, розм. Те саме, що наду́мати ( див. наду́мувати 1, 2). У Василька було своє на думці. Він уже собі намислив, що мусить найти Юру (Турч., Зорі..
Словник української мови в 11 томах
-
намислити —
Намислити см. намислювати.
Словник української мови Грінченка