намість —
НА́МІСТЬ, прийм., діал. Замість. Підклав [Семен] під голову правий кулак і дивився в сніп, що був йому намість подушки (Л. Мартович); Вона схопила руку паничеву й хтіла була поцілувати. Він швидко висмикнув руку, а намість того .. поцілував стару (А.
Словник української мови у 20 томах
намість —
На́мість, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
намість —
НА́МІСТЬ, прийм., діал. Замість. Надворі так гарно, а я маю мучитися над якоюсь промовою, намість вийти де на прохід (Март., Тв., 1954, 192).
Словник української мови в 11 томах
намість —
Намість, намісць нар. Вмѣсто. Желех.
Словник української мови Грінченка