намість

НА́МІСТЬ, прийм., діал.

Замість.

Підклав [Семен] під голову правий кулак і дивився в сніп, що був йому намість подушки (Л. Мартович);

Вона схопила руку паничеву й хтіла була поцілувати. Він швидко висмикнув руку, а намість того .. поцілував стару (А. Кримський);

Зненацька олівець задирчав у його руці і, намість ясно-червоної лінії, полишив за собою на стінці тільки синю дряповину [подряпину] (М. Йогансен);

– Рюрик-вовк помер у Новгороді. Намість нього возсів Ольг-воєвода із малолітнім княжичем... (Р. Іванченко).

Значення в інших словниках

1. намість — на́мість прийменник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. намість — див. замість  Словник синонімів Вусика
3. намість — прийм., діал. Замість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. намість — Замість  Словник чужослів Павло Штепа
5. намість — На́мість, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. намість — НА́МІСТЬ, прийм., діал. Замість. Надворі так гарно, а я маю мучитися над якоюсь промовою, намість вийти де на прохід (Март., Тв., 1954, 192).  Словник української мови в 11 томах
7. намість — Намість, намісць нар. Вмѣсто. Желех.  Словник української мови Грінченка