1. Словник української мови у 20 томах

намість

НА́МІСТЬ, прийм., діал.

Замість.

Підклав [Семен] під голову правий кулак і дивився в сніп, що був йому намість подушки (Л. Мартович);

Вона схопила руку паничеву й хтіла була поцілувати. Він швидко висмикнув руку, а намість того .. поцілував стару (А. Кримський);

Зненацька олівець задирчав у його руці і, намість ясно-червоної лінії, полишив за собою на стінці тільки синю дряповину [подряпину] (М. Йогансен);

– Рюрик-вовк помер у Новгороді. Намість нього возсів Ольг-воєвода із малолітнім княжичем... (Р. Іванченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намість — на́мість прийменник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. намість — див. замість Словник синонімів Вусика
  3. намість — прийм., діал. Замість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намість — Замість Словник чужослів Павло Штепа
  5. намість — На́мість, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. намість — НА́МІСТЬ, прийм., діал. Замість. Надворі так гарно, а я маю мучитися над якоюсь промовою, намість вийти де на прохід (Март., Тв., 1954, 192). Словник української мови в 11 томах
  7. намість — Намість, намісць нар. Вмѣсто. Желех. Словник української мови Грінченка