намітати
НАМІТА́ТИ, аю, аєш, недок., НАМЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. намі́в, намела́, ло́; док., що.
Метучи, утворювати що-небудь.
Стугонів вітер у верховітті дерев, .. намітав високі кучугури снігу (П. Кочура);
Сильний приземний вітер ніс снігову куряву, намітав кучугури навколо .. жител (О. Бердник);
// чого. Наносити, навівати чого-небудь (перев. якусь кількість).
Не намітай, зимо, піску жовтого І не спали личенька мого білого (з народної пісні);
Намела Снігу білого зима (Г. Бойко);
// безос.
Снігу намело так багато, що й тинів не видно (О. Копиленко);
Пішли чорні бурі .. Намете, нагорне і в колодязь, не один день потім мине, доки .. вибереш весь той намул (О. Гончар);
А в сіни як намітало, так і намітає... От і попробуй тепер одчиняти! (Григір Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намітати — наміта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намітати — -аю, -аєш, недок., намести, -ету, -етеш; мин. ч. намів, намела, намело; док., перех. Метучи, утворювати що-небудь. || Наносити, навівати яку-небудь кількість чогось. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намітати — НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. — захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін. Словник синонімів української мови
- намітати — Наміта́ти, -та́ю, -та́єш; наме́сти́, -мету́, -мете́ш; намі́в, -мела́, -мели́; намі́вши; наме́тений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- намітати — НАМІТА́ТИ, аю, аєш, недок., НАМЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. намі́в, намела́, ло́; док., перех. Метучи, утворювати що-небудь. Стугонів вітер у верховітті дерев, .. намітав високі кучугури снігу (Кочура, Родина.. Словник української мови в 11 томах
- намітати — Наміта́ти, -та́ю, -єш сов. в. намести, -мету, -те́ш, гл. Наметать, наместь. Словник української мови Грінченка