намітити

НАМІ́ТИТИ див. наміча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намітити — правильніше: накреслити, запланувати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. намітити — намі́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. намітити — [нам’ітиетие] -м'ічу, -м'ітиеш; нак. -м'іт', -м'іт'теи Орфоепічний словник української мови
  4. намітити — див. намічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. намітити — НАМІЧА́ТИ (попередньо визначати, призначати що-небудь — здійснення чогось, спосіб або час його проведення і т. ін.), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЛАНУВА́ТИ, ПРОЕКТУВА́ТИ (на основі певних розрахунків). — Док.: намі́тити, накре́слити, запланува́ти, запроектува́ти. Словник синонімів української мови
  6. намітити — НАМІ́ТИТИ див. наміча́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. намітити — Намітити см. намічувати. Словник української мови Грінченка