напливати —
Наплива́ти. Надходити. Якраз з тих сіл, де ділають душпастирі-Українці, нема учеників в середних школах і не напливають ніякі жертви на добродійні ціли, як на бурси, захоронки, “Україньску школу ” і ин. (Звідомл. 1914, 55) // порівн. пол.
Українська літературна мова на Буковині
напливати —
-аю, -аєш, недок., наплисти і напливти, -иву, -ивеш, док. 1》 Пливучи, наштовхуватися, натикатися на кого, що-небудь. Напливати на камінь. 2》 Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості. 3》 Набігати, натікати на що-небудь (про сльози).
Великий тлумачний словник сучасної мови
напливати —
НАПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЛИСТИ́, НАПЛИВТИ́, иву́, иве́ш, док. 1. Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості. Напливати на камінь. 2. Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості.
Словник української мови у 20 томах
напливати —
ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
напливати —
НАПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЛИСТИ́ і НАПЛИВТИ́, иву́, иве́ш, док. 1. Пливучи, наштовхуватися, натикатися на кого, шо-небудь. Напливати на камінь. 2. Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості.
Словник української мови в 11 томах