напливати
Наплива́ти. Надходити. Якраз з тих сіл, де ділають душпастирі-Українці, нема учеників в середних школах і не напливають ніякі жертви на добродійні ціли, як на бурси, захоронки, “Україньску школу ” і ин. (Звідомл. 1914, 55)
// порівн. пол. napływać — 1) натікати, 2) перен. напливати, припливати, 3) перен. прибувати, надходити; див. іще впливати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.