напливати

Наплива́ти. Надходити. Якраз з тих сіл, де ділають душпастирі-Українці, нема учеників в середних школах і не напливають ніякі жертви на добродійні ціли, як на бурси, захоронки, “Україньску школу ” і ин. (Звідомл. 1914, 55)

// порівн. пол. napływać — 1) натікати, 2) перен. напливати, припливати, 3) перен. прибувати, надходити; див. іще впливати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напливати — наплива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напливати — (- сльози) набігати, натікати; (- туман) насуватися, наближатися; (- хмари) наступати; (на сонце) затуляти <�закривати> що; (- звуки) долинати; (- сутінь) наставати, залягати, спадати; (- людей) збиратися, сходитися; (- спогади) наринати, наповзати, набігати; (з далечі) виринати. Словник синонімів Караванського
  3. напливати — -аю, -аєш, недок., наплисти і напливти, -иву, -ивеш, док. 1》 Пливучи, наштовхуватися, натикатися на кого, що-небудь. Напливати на камінь. 2》 Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості. 3》 Набігати, натікати на що-небудь (про сльози). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напливати — НАПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЛИСТИ́, НАПЛИВТИ́, иву́, иве́ш, док. 1. Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості. Напливати на камінь. 2. Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості. Словник української мови у 20 томах
  5. напливати — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. напливати — НАПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЛИСТИ́ і НАПЛИВТИ́, иву́, иве́ш, док. 1. Пливучи, наштовхуватися, натикатися на кого, шо-небудь. Напливати на камінь. 2. Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості. Словник української мови в 11 томах