напоминати

Напомина́ти. Те саме, щоупоминати. Звичайно треба старати ся, щоб члени [стоваришеня] не пасли “на конто“, а щоб платили чинш і всі належитости згори, бо потім треба їх напоминати, а се річ для обох сторін дуже неприятна (Канюк, 1906, 41); Велику мороку має “Союзъ“ з довжниками т. зв. запомогового фонду, що дуже неправильно, а той зовсім не віддавали пожичок. Через те кождого року новий виділ на своїх засіданях жалість ся на своїх колишніх товаришів, напоминає, лає, а навіть грозить судовою екзекуцією (Сімович, 1908, 506)

// порівн. пол. napominać (kogoś) — звертати увагу на щось, робити зауваження щодо чогось, ставити на карб; рос. напоминать — нагадувати; див. іще упоминати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напоминати — Вговорювати, переконувати [IV] — навчати на добре, всовіщувати, напучувати [XII] — навчати на добре, напучувати, переконувати [II] — напучувати, навчати, переконувати [III] Словник з творів Івана Франка
  2. напоминати — Нагадувати, нагадати, понагадувати, пригадувати, пригадати, попригадувати, див. припомінати Словник чужослів Павло Штепа