напослід
Напослі́д. Вкінці, наприкінці. Напослід прилучив ся до них гучний баритон Білецкого (Галіп, 25)
// порівн. рос. напоследок-вкінці, наприкінці.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me