напослід

Напослі́д. Вкінці, наприкінці. Напослід прилучив ся до них гучний баритон Білецкого (Галіп, 25)

// порівн. рос. напоследок-вкінці, наприкінці.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me