Орфографічний словник української мови

наповнювач

напо́внювач

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наповнювач — -а, ч., спец. Речовина, яку додають у який-небудь продукт, матеріал і т. ін. для надання потрібних властивостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наповнювач — НАПО́ВНЮВАЧ, а, ч., спец. Речовина, яку додають до іншої для поліпшення її технічних властивостей. Широкого застосування набули склотекстоліти – пластики, що містять як наповнювач скляну тканину (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. наповнювач — НАПО́ВНЮВАЧ, а, ч., спец. Речовина, яку додають до іншої для поліпшення її технічних властивостей. Будь-яка пластмаса складається з двох основних компонентів — синтетичної смоли і наповнювача (Наука..  Словник української мови в 11 томах