Орфографічний словник української мови

наполягання

наполяга́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наполягання — -я, с. Дія за знач. наполягати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наполягання — НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наполяга́ти 1. Граф Адольф під наполяганням сім'ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (І. Франко); Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
  3. наполягання — НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наполяга́ти 1. Граф Адольф під наполяганням сім’ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (Фр., VI, 1951, 238); Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (Собко, Справа.., 1959, 212).  Словник української мови в 11 томах